субота, 2 листопада 2013 р.

РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ ТОВ ТРК РИТМ + обговорення


„ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ „РИТМ”
відкрита дискусія
Державний реєстр у форматі Microsoft Word станом на 1 жовтня 2013 року  



Еще пару лет назад казалось, что вещательный бизнес стоит на краю пропасти. Интернет начал перетягивать одеяло на себя, и телеканалам пришлось искать новые пути привлечения аудитории. Вместо того чтобы сдаться онлайну, ТВ начало использовать его в корыстных целях. 

По данным Киевского международного института социологии, 50% населения Украины являются интернет-пользователями, и их доля увеличивается с каждым годом на 5-7%. Количество гаджетов с доступом к онлайну (61 млн.) превышает население страны, а общее количество людей, которые одновременно пользуются интернетом и смотрят телевизор, достигает 10 млн. человек. При этом доля телезрителей, несмотря на прогнозы, не падает. По данным StarLightMedia, в 2013 году она даже выросла — 14,5% населения по сравнению с 14,1% в 2010-м. Позитивная статистика связана с тем, что главным фактором для зрителя остается контент. При этом неважно, какое средство он использует для просмотра любимой передачи — телевизор, компьютер, планшет или смартфон. 

Интернет стал новым ресурсом для ТВ-каналов. По данным Gemius AdMonitor, доля рекламных кампаний, в которых так или иначе используются видеоформаты, составляет 75%. В этом году 10-15% телевизионных бюджетов перекочевали в онлайн. 
Зачем идти в онлайн 



Самый распространенный способ использования интернета телевидением, когда ТВ-канал транслирует часть своего контента в сети. По словам руководителя группы интернет-проектов «1+1 Медиа» Павла Педенко, канал идет в онлайн по двум причинам. С одной стороны, интернет дает возможность в реальном времени отслеживать интерес к телепродукту и более тесно взаимодействовать со зрителем. С другой — это расширение аудитории, которое в среднем добавляет 10% к рейтингу проекта. Аудиторию в сети нарастить несложно. «Онлайн-медиа пока не могут позволить себе производство дорого контента, на который есть спрос», — говорит Педенко. 

Но в интернете у традиционного телевидения есть конкуренция: тематические онлайн-каналы. В России таковых около 350, в Украине — около 30. Несмотря на то, что рекламодатели пока больше предпочитают классическое ТВ, в России, по данным Ассоциации коммуникационных агентств, с 2011 по 2012 год доля рекламных бюджетов у неэфирного телевидения выросла на 27%. Причина — в узкой целевой аудитории и росте популярности. 

Российский ForumHouse.Tv — интернет-телеканал о дачах и ремонте — появился как дополнение одноименного портала о строительстве и ремонте. По оценкам гендиректора российского интернет-холдинга Dacha Online Алексея Кутейникова, месячные затраты ForumHouse.Tv — всего $10 тыс. К примеру, в неделю размещают три-четыре видео, себестоимость одного ролика всего $300-400. ForumHouse.Tv — имиджевый проект, который сам по себе не приносит дохода. Но телеканал стараются монетизировать с помощью рекламных баннеров, брендирования подложки сайта, «видеорубрики клиента». 

За семь лет существования немецкий тематический канал FotoTV.com вырос до двух сайтов — немецкого и английского онлайн-каналов. Теорией и практикой фотографии заинтересовались 60 тыс. постоянных пользователей, ежедневно сайты привлекают 4 тыс. посетителей. И это при том, что сайт не бесплатный: год безлимитного доступа к ресурсам стоит $70, три месяца — $40. Кроме подписки, сайт зарабатывает на рекламе. 

Марк Людвиг, основатель проекта, говорит, что подобные онлайн-проекты «выстреливают» не сразу, а начинают зарабатывать только через три-пять лет. При этом инвестиции в такой онлайн-канал составят не меньше 2 млн. евро. «Коммерческое интернет-ТВ должно иметь высокие стандарты качества, чтобы конкурировать с бесплатными видео на YouTube», — объясняет он. 

Подписку как прием монетизации собирается использовать российский проект «Дождь», который вещает как онлайн, так и в кабельных и спутниковых сетях. Изначально в интернет канал запускался как бесплатный, но кабельные каналы не хотели платить за то, что есть в свободном доступе в сети. Основатель канала Наталья Синдеева рассчитывает, что сборы от подписки составят 30% всех доходов «Дождя». 
Цена вопроса 

По мнению Сергея Цыганенко, коммерческого директора агентства AdShot Creative, минимальная стартовая сумма, необходимая для запуска нового интернет-телеканала, может составить $50-100 тыс. По словам протоиерея Игоря Яцкива, руководителя департамента информации УГКЦ, создание собственной студии (ремонтные работы, осветительная техника, камеры, аппаратная, монтажная) обошлись интернет-телеканалу «Живе ТБ» всего в 400 тыс. грн. 

Сэкономить на создании интернет-канала можно и использовав бесплатный видеохостинг YouTube. Каждый день этот ресурс посещают более миллиарда уникальных посетителей. Собственные каналы на YouTube есть у крупных корпораций и компаний, например, BMW, Porsche, Apple, Coca-Cola, Nike и т.д. Причем на своих каналах в YouTube компании размещают не только специально отснятые обзоры и новости, но и рекламные видео, отснятые для традиционного ТВ. Сервис дает возможность владельцам каналов вернуть инвестиции: летом YouTube запустил первые 53 платных канала, предлагая пользователю платить от $0,99 до $7,99 в месяц. 
Разумная синергия 

По прогнозам французской исследовательской компании iDate, доходы ТВ и видеотрансляций по всему миру будут расти — с 392,2 млрд. евро в 2012 году до 483 млрд. евро в 2017-м. Причем будущее совсем не за традиционным ТВ — на смену ему придет Smart TV, которое позволяет смотреть любой контент в любое время с помощью подключения к интернету. Smart TV может увеличить объемы просмотра такого видео, тем более что сервис становится все более популярным. Так, по данным GfK Ukraine, объемы продаж смарт-телевизоров всего за год выросли в 3,5 раза — до 270 тыс. штук в 2012 году. Тенденция роста сохраняется: за первые три месяца 2013-го было продано 84 тыс. устройств. 

В Украине есть несколько сервисов, работающих на основе умных платформ, позволяя смотреть видео онлайн. В 2012 году «Медиа Группа Украина» запустила видеосервис 
oll.tv, с помощью которого можно посмотреть не только фильм или сериал, но и прямые трансляции, например, футбол. Причем часть программ и фильмов доступны к просмотру только после оформления платной подписки (40 грн. в месяц). Видеокинотеатр Megogo предоставляет 95% видео бесплатно, но оставшаяся часть — только при подписке (от 49 грн. в месяц). Кроме того, подписка дает возможность смотреть видео без рекламы. 

Впрочем, до настоящей революции в видеоканалах еще далеко. «Будущее за синергией ТВ и интернета», — говорит Павел Педенко. Несмотря на активный спрос, тотальной замены телевизоров на «умные платформы» пока не произойдет. Хотя бы потому, что скорость интернета в Украине пока невысока, а большая часть населения еще не готова к технологическому прорыву. 
http://mediasat.net.ua/content/news_all/13757/
Зинаиа Кукина, Екатерина Корниенко 
Инвестгазета 

5 коментарів:

  1. Голова Нацради вважає помилкою старе рішення ліцензувати цифрових місцевих і регіональних мовників, бо вони не доживуть до переходу на цифрове телебачення.
    Національна рада з питань телебачення і радіомовлення дозволила п'яти телекомпаніям, що володіють ліцензіями на частоти в регіональному мультиплексі МХ-5, стати єдиним телеканалом «112 Україна», переоформивши їхні ліцензії та змінивши їм логотипи.

    Йдеться про телекомпанії ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Партнер ТВ», ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «ТВ Вибір» і ТОВ «Лідер ТВ», які здобули перемогу на цифровому конкурсі у 2011 році та отримали цифрові ліцензії практично по всій Україні, крім Одеської області. Ці компанії нещодавно придбав власник телеканалу «112 Україна» Андрій Подщипков.

    Таким чином, замість п'яти регіональних телекомпаній у мультиплексі МХ-5 мовитиме одна загальнонаціональна мережа «112 Україна». З юридичної точки зору закон цього не забороняє, пояснив начальник управління правого забезпечення Нацради Олег Шосталь, оскільки компанії можуть об'єднуватися, підписувати угоди про спільне виготовлення продукту, і програми стають їхньою спільною власністю.

    На запитання «Телекритики», чому Нацрада дозволила постати ще одному національному мовнику на базі частот, призначених для регіонального і місцевого мовлення, голова Нацради Володимир Манжосов назвав помилкою рішення регулятора ліцензувати цифрових місцевих і регіональних мовників.

    «Мабуть, це було помилкою Національної ради, коли ми взялися за питання ліцензування на ефірне цифрове мовлення місцевих і регіональних мовників. У більшості європейських держав такої практики не було. У нас п'ятий мультиплекс - це найбільш проблемний мультиплекс», - заявив пан Манжосов.

    «Ми провели два конкурси на п'ятий мультиплекс, але в нас залишилося дуже багато вільних місць, на які ми не знайшли жодного претендента або не змогли проліцензувати ні одну компанію. Ми не проводимо третього конкурсу, бо розуміємо, що результат може бути таким і надалі. Крім того після проведення конкурсу деякі переможці відмовилися від отримання ліцензій, зваживши на свої обставини. Періодично з'являються заяви про відмову від ліцензій, прохання про анулювання від деяких ліцензіатів у МХ-5», - нагадав голова Нацради.

    Посилаючись на інформації компанії «Зеонбуд» (провайдера чотирьох цифрових мультиплексів) щодо оплати мовниками послуг «Зеонбуду» з розповсюдження сигналу, Володимир Манжосов спрогнозував, що «значна частина місцевих мовників до остаточного переходу країни на цифрове мовлення у 2015 році не доживе - із цих самих причин». «Десятка чи півтора десятки великих місцевих компаній виживуть, інші - ні», - заявив голова Нацради.

    «Ні для кого не є секретом те, що значна кількість місцевих мовників ходять по ринку і пропонують продати свої компанії. Тому в п'ятому мультиплексі може з'явитися ще один-два національних мовників чи кілька регіональних, які будуть іти таким шляхом - скупівлі місцевих мовників, які отримали ліцензії», - сказав пан Манжосов.

    На прохання уточнити, які компанії зараз ведуть скупку місцевих мовників, пан Манжосов сказав, що йдеться про загальну тенденцію. «Звичайно, обласні державні телерадіокомпанії, які отримали ліцензії, згодом теж будуть національним каналом - громадським мовлення чи якимось іншим», - додав він.

    Щодо третього конкурсу на залишок вільних місць у МХ-5 Володимир Манжосов повідомив, що тривають консультації. Можливо, Нацрада прийме рішення виставляти на конкурс не 24 години мовлення по всіх частотах, а відрізки часу, щоб забезпечити місцеве мовлення в обсязі кількох годин, а решту часу запропонувати регіональним чи загальнонаціональним мовникам, які не отримали ліцензій у мультиплексах 1, 2, 5.

    Нагадаємо, в Україні загальнонаціональні телеканали розподілені по 28 місцях у мультиплексах МХ-1, -2, -3, -5 (кожен має покриття зі 167 передавачів). Крім того в МХ-5 ще 4 місця було віддано на потреби місцевого та регіонального мовлення, і конкурс проводився на частоти в кожному зі 167 населених пунктів, де встановлено передавачі «Зеонбуду».



    www.telekritika.ua

    ВідповістиВидалити
  2. Пані Лебедєва нагадала, що Національна рада, як конституційний орган, покликана дбати про забезпечення права людей на інформацію, плюралізм думок і розвиток телерадіопростору. Якщо багато телекомпаній не доживуть до 2015 року, населення буде отримувати менше інформації, особливо регіональної та локальної. «Мені здається, що замість того, щоб скорочувати можливості для регіональних місцевих компаній, треба оперативно шукати виходи із ситуації» http://www.telekritika.ua/rinok/2013-11-06/87316

    ВідповістиВидалити
  3. Частка російської мови в ефірі восьми найрейтинговіших телеканалів перевищує українську
    07 Листопада 2013р.
    у жовтні 2013 року частка російської мови в ефірі восьми найрейтинговіших телеканалів перевищує українську, про це повідомляє korrespondent.net.

    Дослідження провів рух Простір свободи за сприяння видання Texty.org.ua.

    Документ представлений з нагоди Дня української мови та писемності, який відзначається 9 листопада. Експерти використовували дані державної статистики, соціології, а також власні моніторингові дослідження.
    Як повідомляється, у кінопрокаті збільшилася сумарна кількість фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою: 71,3% цього року проти 64,8% минулого року. Решта 28,7% фільмів - переважно російського виробництва і озвучені російською мовою - мають українські субтитри.

    Причому частка газет, що видаються українською мовою, знизилася у 2013 році до 30,2%, а журналів, навпаки, збільшилася, однак складає лише 18,5%. Лише 50% книг надруковано в Україні державною мовою, причому більшість із них - навчальна література, а масовий імпорт книг із Росії у рази перевищує випуск книг в Україні.

    В ефірі восьми найрейтинговіших телеканалів у жовтні 2013 року частка російської мови перевищила 50%, а української - 31,8%. Водночас скоротився час "двомовних" ефірів. Причому моніторинг шести найбільш рейтингових радіостанцій показав, що частка пісень українською мовою в ефірі продовжує падати і становить 2,2%.

    Проведені у 2012-13 роках соціологічні дослідження показали, що українську мову вважають рідною 50% респондентів, російську - 29% і в рівній мірі обидві мови - 20%.

    Водночас автори дослідження наголошують, що триває процес "повзучої русифікації" сфери послуг, реклами, торгівлі.
    http://www.nam.org.ua/news/?type=media_news&idn=5242

    ВідповістиВидалити
  4. У жовтні в прайм-таймі вісьмох найрейтинговіших телеканалів України частка російської мови в ефірі перевищила 50%, а української - 31,8%. Про це повідомляє інтернет-видання Texty.org.ua з посиланням на підсумки аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2013 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи».

    Згідно з результатами дослідження, на телебаченні, радіо, в друкованих медіа, рекламі та сфері послуг зростає використання російської мови. Частіше українська мова стала звучати тільки в кінопрокаті.

    «У кінопрокаті зросла сумарна кількість фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою. Цього року це 71,3% фільмів, тоді як минулого - лише 64,8%. Решта 28,7% фільмів (переважно російського виробництва і озвучені російською мовою) мають українські субтитри», - йдеться на сайті Texty.org.ua.

    Моніторинг шести популярних радіостанцій засвідчив, що частка пісень українською мовою у їхньому ефірі продовжує падати з року в рік і зараз становить 2,2%.

    В 2013 році частка газет, що видаються українською мовою, знизилася до 30,2%, а журналів, навпаки, піднялася, однак становить лише 18,5%.

    «Телекритика»

    ВідповістиВидалити
  5. Комітет з питань свободи слова та інформації Верховної Ради на наступному засіданні планує розглянути концепцію державної політики у сфері цифрового мовлення. Про це у коментарі «Телекритиці» сказав голова Комітету Микола Томенко.

    «Очевидно, будуть пропозиції готувати окремий законопроект, щоб врегулювати ці проблеми», - припускає він.

    На прохання «Телекритики» прокоментувати позиції голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Володимира Манжосова, який назвав помилкою рішення регулятора ліцензувати цифрових місцевих і регіональних мовників, пан Томенко зазначив, що є противником позбавлення регіональних каналів прав на мовлення.

    На думку голови Комітету, має бути врегульована система тарифоутворення й оплати регіональними та загальнонаціональними телерадіокомпаніями послуг «Зеонбуду» (провайдер чотирьох цифрових мультиплексів) з розповсюдження сигналу.

    «Я думаю, що варто аналізувати ринок і говорити про те, що авторитетні і популярні регіональні канали повинні мати цифрові ліцензії. Інша справа, що для регіональних мовників треба думати або про пільгову систему оплати тарифів, або про певні компенсатори. Тому що якщо загальнонаціональні канали не здатні платити такі суми «Зеонбуду», то регіональні точно не будуть платити», - зазначив пан Томенко.

    Також голова Комітету додав, що вважає помилкою відсутність критеріїв при видачі ліцензій на цифрове мовлення.

    «Як можна вважати правильним те, що ліцензії на цифрове мовлення отримують канали, які не мовили або мовлять всього кілька тижнів. Очевидно, що логіка мала би бути така: ліцензії повинні отримувати загальнонаціональні та регіональні канали, які мають традицію та історію, які мають глядача та свою нішу. Це або спеціалізовані канали, або мовники, у яких є потреба в певних регіонах. Тому мені здається, що не треба розмірковувати, чи треба надавати цифрові ліцензії регіональним мовникам. Треба говорити, яким треба, а яким не треба. Ліцензію, на мою думку, мають отримувати найбільш рейтингові канали, які мають свого глядача, а не ті, які мають гроші. Помилка регулятора була в тому, що ліцензії почали видавати представникам ключових фінансово-олігархічних груп, а не популярним каналам», - сказав Микола Томенко.

    Нагадаємо, 5 листопада Національна рада з питань телебачення і радіомовлення дозволила п'яти телекомпаніям, що володіють ліцензіями на частоти в регіональному мультиплексі МХ-5, стати єдиним телеканалом «112 Україна», переоформивши їхні ліцензії та змінивши їх логотипи. Йдеться про телекомпанії ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Партнер ТВ», ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «ТВ Вибір» і ТОВ «Лідер ТВ», які здобули перемогу на цифровому конкурсі у 2011 році та отримали цифрові ліцензії практично по всій Україні, крім Одеської області. Ці компанії нещодавно придбав власник телеканалу «112 Україна» Андрій Подщипков. Як уточнив пан Подщипков у коментарі «Телекритиці», він придбав згадані компанії у Морозова В.Ю. та Рибака С.Ф. Детальнішу інформацію про екс-власників каналу він не розголошує.

    На запитання «Телекритики», чому Нацрада дозволила постати ще одному національному мовнику на базі частот, призначених для регіонального і місцевого мовлення, голова Нацради Володимир Манжосов назвав помилкою рішення регулятора ліцензувати цифрових місцевих і регіональних мовників.

    «Телекритика»

    ВідповістиВидалити